моноеція
МОНОЕ́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Наявність на одній і тій самій рослині жіночих і чоловічих генеративних органів на певній відстані; однодомність.
Словник української мови (СУМ-20)МОНОЕ́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Наявність на одній і тій самій рослині жіночих і чоловічих генеративних органів на певній відстані; однодомність.
Словник української мови (СУМ-20)