Словник української мови у 20 томах

моржевий

МОРЖЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до морж.

Купець в червоному кафтані .. викладає інкрустовані моржевим зубом шкатулки, соболі, куниці, голубий песець, білосніжний горностай, пухнастий бобер, лляні тканини (Р. Іваничук);

Моржеве ікло;

// Який добувають із моржа.

Моржевий жир.

2. у знач. ім. морже́ві, вих, мн. Родина водяних ссавців ряду ластоногих.

Єдиний вид родини моржевих – морж водиться у Північному Льодовитому океані та в північних частинах Тихого і Атлантичного океанів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. моржевий — морже́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. моржевий — -а, -е. Прикм. до морж. Моржеве ікло. || Якого добувають із моржа. Моржевий жир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моржевий — МОРЖЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до морж. Моржеве ікло; // Який добувають із моржа. Моржевий жир.  Словник української мови в 11 томах