морочення

МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. моро́чити і моро́читися.

Значення в інших словниках

1. морочення — моро́чення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. морочення — -я, с., розм. Дія за знач. морочити й морочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. морочення — Моро́чення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити й моро́читися.  Словник української мови в 11 томах