морфонема

МОРФОНЕ́МА, и, ж., лінгв.

Дві або більше фонем, що замінюють одна одну в межах тієї самої морфеми відповідно до морфологічної структури слова.

До регулярних морфонем належать морфонеми з чергуваннями приголосних у кінці кореня або основи, напр.: г –з –ж, к –ч (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. морфонема — морфоне́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. морфонема — -и, ж. Одиниця мови: фонеми, які чергуються в аломорфах однієї й тієї ж морфеми.  Великий тлумачний словник сучасної мови