мостовий
МОСТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до міст 1.
Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко).
2. у знач. ім. мостова́, во́ї, ж., розм. Те саме, що брук.
Гладкі та високі коні .. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Панас Мирний);
Зліва, справа – тротуари, Поміж ними – мостова (І. Муратов).
3. у знач. ім. мостови́й, во́го, ч., заст. Той, хто збирає податок за проїзд через міст.
На мосту їх затримували .. Та комонники не слухали мостових (Д. Міщенко).
4. у знач. ім. мостове́, во́го, с., заст. Податок за проїзд через міст.
Словник української мови (СУМ-20)