мотузок
МОТУЗО́К, зка́, ч.
Зсуканий із прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь.
Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (І. Нечуй-Левицький);
При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Н. Кобринська);
Єгор старанно ув'язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)