Словник української мови у 20 томах

мочаруватий

МОЧАРУВА́ТИЙ, а, е.

З мочарами; багнистий (у 1 знач.).

Мочаруваті луги.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мочаруватий — мочарува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. мочаруватий — -а, -е. З мочарами; багнистий (у 1 знач.). Мочаруваті луги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мочаруватий — БАГНИ́СТИЙ (покритий болотами, багнищами; грузький), ТВА́НИСТИЙ, МОЧАРУВА́ТИЙ рідше; БОЛО́ТИСТИЙ, БОЛО́ТЯНИЙ, ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ (про місцевість — багатий на болота). Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли (З.  Словник синонімів української мови
  4. мочаруватий — Мочарува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мочаруватий — МОЧАРУВА́ТИЙ, а, е. З мочарами; багнистий (у 1 знач.). Мочаруваті луги.  Словник української мови в 11 томах
  6. мочаруватий — Мочаруватий, -а, -е О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.  Словник української мови Грінченка