муар
МУА́Р, у, ч.
1. Шовкова тканина з мінливим полиском.
[Поет (задумується):] Прекрасне убрання справлю їй [дружині] – муар, – дадуть чималий гонорар. Се буде свято їй тепера [тепер]... (Леся Українка);
На білому муарі там у [футлярі] схрещено два невеличкі прапорці (Ю. Смолич);
* Образно. Переливалося море ніжним заштиленим муаром (З. Тулуб).
2. полігр. Зайві світлі й темні смуги, що з'являються на відбиткові з автотипного кліше при неправильному його виготовленні.
Словник української мови (СУМ-20)