музики
МУЗИ́КИ, зи́к, мн., розм.
1. Забава з музикою; гулянка, танці.
Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає (Т. Шевченко);
Все на спокій, на спочивок йшло по музиках (Марко Вовчок);
Опівдні люди .. почали групуватися, розходитися по домівках. На музиках особливо не затримувались, бо чарка веселіше гріє на холоді, ніж самий гарячий танець (Ю. Збанацький).
2. Те саме, що му́зика 2, 4.
Навкруги лунали музики (М. Коцюбинський);
– О, ще, хвалити Бога, держусь міцно на ногах; якби добрі музики, то й козачка б утнув, – сказав Ховрусь (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)