міастенія

МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед.

Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля.

Значення в інших словниках

1. міастенія — міастені́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. міастенія — -ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Вроджена міастенія — міастенія, яка проявляється слабким ворушінням плода, у постнатальному періоді слабким криком, утрудненням смоктання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міастенія — міастені́я (від грец. μϋς – м’яз і астенія) захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м’язів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м’язів; м’язова слабість, м’язове безсилля.  Словник української мови в 11 томах