Словник української мови у 20 томах

мікобактерії

МІКОБАКТЕ́РІЇ, ій, мн. (одн. мікобакте́рія, ї, ж.), біол.

Бактерії певного виду, що викликають захворювання на туберкульоз, стійкі до хіміопрепаратів.

Мікобактерії потрапляють в організм через недостатність захисних механізмів, зниження імунітету, тому швидко розвиваються активні форми хвороби, які призводять до високого рівня летальності (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мікобактерії — -ій, мн. Рід паличкоподібних бактерій, деякі з яких патогенні для людини та тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мікобактерії — мікобакте́рії (від грец. μυκης – гриб і бактерії) родина нижчих організмів класу актиноміцетів. Поширені в грунті, воді, на харчових продуктах. Деякі М. є збудниками хвороб тварин і людини (туберкульозу, прокази тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука