мікрофон

МІКРОФО́Н, а, ч.

Прилад, що перетворює звукові коливання на електричні і застосовується для передавання звуків на велику відстань або для підсилення їх.

Пілот корабля [“Восток-2”] міг провадити передачу як з мікрофонів, вмонтованих у шоломі скафандра, так і за допомогою мікрофонів, розташованих у кабіні, якими міг користуватися, відкривши шолом (з газ.);

Увечері Марко перед мікрофоном розповідатиме про свій досвід – слухатиме вся країна (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. мікрофон — мікрофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мікрофон — -а, ч. Прилад, що перетворює звукові коливання на електричні та застосовується для передавання звуків на велику відстань або для підсилення їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мікрофон — Голосниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. мікрофон — (-а) ч.  Словник жарґонної лексики української мови
5. мікрофон — мікрофо́н (від мікро... і ...фон) перетворювач звукових коливань на електричні коливання такої самої частоти. Застосовують у телефонії, радіомовленні та звукозаписі.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. мікрофон — Пристрій для перетворення звуків (мовлення, музики) на електричні сигнали з метою їх пересилання, перетворення або запису; осн. частиною м. є мембрана, коливання якої під дією акустичних хвиль викликають зміни параметрів електричного кола...  Універсальний словник-енциклопедія
7. мікрофон — Мікрофо́н, -на; -фо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мікрофон — МІКРОФО́Н, а, ч. Прилад, що перетворює звукові коливання на електричні і застосовується для передавання звуків на велику відстань або для підсилення їх.  Словник української мови в 11 томах