місія

МІ́СІЯ, ї, ж.

1. Важливе завдання, доручення тощо.

Патер Гаудентій, одержавши таку місію [захищати інтереси католицизму], вирушив з Рима до Варшави (І. Франко);

Панна, певне, взяла була на себе благородну місію підняти дух у хлопця, підійшла, сіла на стілець рядом з Вовою і стала заводити розмову (С. Васильченко);

Збентежений ними дячок конфіденціально вияснює свою виряткову місію (М. Грушевський);

Міліціонери звільнилися й кинулися прожогом геть – вони, безперечно, зраділи, що їхня місія скінчилася (І. Багряний).

2. Високе призначення, відповідальна роль.

– Може, комусь із нас тут судилося загинути, не доживши до дня перемоги. Але пам'ятаймо одне: на нас лежить велика місія. Будемо ж стояти на смерть! (О. Гончар);

Нинішньому поколінню випала найважча і найблагородніша місія – закласти фундамент нової демократичної держави (із журн.).

3. Постійне дипломатичне представництво у якій-небудь державі, яке очолює посланник або повірений у справах.

Вкажіть йому [комсомольцеві] дорогу, дайте науку, дайте техніку і тоді посилайте куди завгодно: в інженери, в капітани, в дипломатичні місії, артисти (О. Довженко);

– А ти ж у Києві бачив по вулицях: так і майорять прапорці на автомобілях дипломатичних місій (А. Головко);

// Будинок, де розміщене це представництво.

Машина під'їхала до місії.

4. Представники однієї держави, що перебувають в іншій державі з якою-небудь метою.

У 1842 р. Путятніну надали звання контр-адмірала і послали на чолі місії до іранського шаха (з наук.-попул. літ.);

У жвавих розмовах участі не брав лише начальник японської військової місії майор Такахасі (О. Гончар).

5. Місіонерська організація.

Значення в інших словниках

1. місія — Вирядження, виправа [II]  Словник з творів Івана Франка
2. місія — мі́сія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. місія — (чия) обов'язок, повинність; (лицарська) завдання, доручення; (історична) призначення, відповідальність; (дипломатична) представництво.  Словник синонімів Караванського
4. місія — [м’іс'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
5. місія — -ї, ж. 1》 Важливе завдання, доручення тощо. 2》 Високе призначення, відповідальна роль. 3》 Постійне дипломатичне представництво у будь-якій державі, що його очолює посланник або повірений у справах. || Будинок, де розміщено це представництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. місія — 1. призначення, післанництво 2. див. делегація  Словник чужослів Павло Штепа
7. місія — (англ. mission) 1. завдання, доручення, покликання. 2. дипломатичне представництво при будь-якій державі на чолі з представником або довіреним у справах. 3. представники однієї держави, яких посилають в іншу зі спеціальною метою, наприклад, торгова місія.  Економічний словник
8. місія — мі́сія (від лат. missio – посилка, доручення) 1. Постійне дипломатичне представництво в якійсь державі, очолюване посланником, повіреним у справах.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. місія — ПРЕДСТАВНИ́ЦТВО (установа, орган, що представляє чиїсь інтереси), АГЕ́НТСТВО, МІ́СІЯ (постійне, дипломатичне). Дипломатів охороняють. Коло представництв цілодобово чергує поліція (П.  Словник синонімів української мови
10. місія — Мі́сія, -сії, -сією; мі́сії, мі́сій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. місія — МІ́СІЯ, ї, ж. 1. Важливе завдання, доручення тощо. Патер Гаудентій, одержавши таку місію [захищати інтереси католицизму], вирушив з Рима до Варшави (Фр.  Словник української мови в 11 томах
12. місія — рос. миссия 1. Постійне дипломатичне представництво однієї держави в іншій. 2. Представники держави, міжнародної організації, їхні посланці зі спеціальним дорученням. 3. Переносно — спеціальні доручення. завдання, які виконуються спеціально уповноваженими особами.  Eкономічна енциклопедія