набурювати
НАБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАБУ́РИТИ, рю, риш, док., що, чого, розм.
Наливати багато чогось.
Замислившись, цідила [Одарка] молоко в глечик і не помітила, як пролила додолу... – Та що ж бо ти робиш?.. Глянь-но, яку калюжу набурила! – озвався батько з призьби (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)