навантажувач
НАВАНТА́ЖУВАЧ, а, ч.
1. Той, хто навантажує що-небудь; вантажник.
Вчорашній вантажник нині став висококваліфікованим механізатором, що володіс професіями крановщика, водія, навантажувача (з публіц. літ.).
2. спец. Пристрій для вантаження чого-небудь.
Молоді гірники побачили, що за допомогою навантажувача можна полегшити працю і більше видати руди (С. Чорнобривець);
Автомобіль точно підставив кузов під навантажувач, і в днище загупали крутобокі буряки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)