наведення
НАВЕ́ДЕННЯ, я, с.
Дія за знач. навести́, наво́дити.
Якщо описувати око, то треба вести мову окремо про його оптичну систему .. і про механічну систему діафрагмування та наведення на різкість, систему змащення сльозами (з наук.-попул. літ.);
Дівчата, особливо Маруся, проявили себе досить тямущими, в господарстві, і їх невсипущі руки придалися в наведенні отих передзимових порядків (Ірина Вільде);
Частина, де служив Максим, готувалася до наведення понтонів (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)