навесні

НАВЕСНІ́, присл.

1. У весняний час.

Як навесні починає Крига розтавати, Збираються русалоньки До моря гуляти (Леся Українка);

Від небагатьох іменників часового значення – назв пір року та частин доби – в українській мові існують паралельні прислівникові форми: узимку (взимку) і зимою, навесні і весною (з наук.-попул. літ.).

2. перен., поет. У час розквіту фізичних і духовних сил.

Тішся, дитино, поки ще маленька. Ти ж бо живеш навесні, Ще твоя думка літає легенько, Ще твої мрії ясні (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. навесні — навесні́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навесні — [навеис(')н’і] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. навесні — присл. 1》 У весняний час. 2》 перен., поет. У час розквіту фізичних і духовних сил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навесні — ВЕСНО́Ю (у весняний час, під час весни), НАВЕСНІ́, ПОВЕСНІ́, ОПОВЕСНІ́ діал. Весною там (в Україні) дуже гарно, як усі садочки зацвітуть (Марко Вовчок); Соловейковий спів навесні Ллється в гаю, в зеленім розмаю (Леся Українка)...  Словник синонімів української мови
5. навесні — НАВЕСНІ́, присл. 1. У весняний час. Як навесні починає Крига розтавати. Збираються русалоньки До моря гуляти (Л. Укр., І, 1951, 326); Червоній Армії — любов і слава! Залізна в неї дужая рука! Ми розлились, як навесні ріка… (Тич., II, 1957, 160). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах