Словник української мови у 20 томах

навкруж

НАВКРУ́Ж, присл., рідко.

Те саме, що навкруги́.

Ми ходили навкруж каплицi, обнявшись немов отi панянка з конюхом (Р. Федорів);

Він майже біжить, нетерпляче й уперто, розмахуючи навкруж себе руками, наче виконує якийсь божевільний танок... (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. навкруж — див. скрізь  Словник синонімів Вусика