навкруж
НАВКРУ́Ж, присл., рідко.
Те саме, що навкруги́.
Ми ходили навкруж каплицi, обнявшись немов отi панянка з конюхом (Р. Федорів);
Він майже біжить, нетерпляче й уперто, розмахуючи навкруж себе руками, наче виконує якийсь божевільний танок... (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)