Словник української мови у 20 томах

навпрямці

НАВПРЯМЦІ́, присл., рідко.

Те саме, що навпросте́ць.

Через поле мчаться танки Навпрямці (П. Воронько);

Хлопці йшли навпрямці, обминаючи дороги (Є. Гуцало).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. навпрямці — навпрямці́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. навпрямці — див. навпростець  Словник синонімів Вусика
  3. навпрямці — присл., рідко. Те саме, що навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навпрямці — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.  Словник синонімів української мови
  5. навпрямці — НАВПРЯМЦІ́, присл., рідко. Те саме, що навпросте́ць. Через поле мчаться танки Навпрямці (Воронько, Три щастя, 1948, 23); Угледів я.. дорогу. Що стелеться в Комуну навпрямці… (Підс., Поеми, 1954, 68).  Словник української мови в 11 томах