нагартований
НАГАРТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нагартува́ти.
У вальцювальному цеху кипіло штавбування нагартованих шматків (М. Хвильовий);
Але було в тій постаті, в тій неквапній прощальній ході ще й інше – залізна витримка нагартованої життям людини (О. Гончар);
Успішно освоюється технологія нагартованої нержавіючої листової сталі з мінімальним коробленням (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)