Словник української мови у 20 томах

нагарчати

НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.

Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, різко висловити незадоволення кимсь.

Після такої звістки ми нагарчали один на одного і відмовилися від поїздки (із журн.);

* Образно. За цілий день трактор у вуха так йому нагарчить, що дома хочеться тиші (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нагарчати — нагарча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нагарчати — -чу, -чиш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагарчати — НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь.  Словник української мови в 11 томах
  4. нагарчати — Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).  Словник української мови Грінченка