нагвинчувати

НАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що.

Гвинтячи, надівати на що-небудь.

– Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч);

На верхню частину водолазного костюма нагвинчують металевий шолом з віконцями з товстого скла (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. нагвинчувати — нагви́нчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагвинчувати — -ую, -уєш, недок., нагвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Гвинтячи, надівати на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагвинчувати — Крутити, закручувати, закрутити, позакручувати, накручувати, накрутити, понакручувати, покручувати, покрутити, підкручувати, підкрутити, попідкручувати, прикручувати, прикрутити, поприкручувати, скручувати, скрутити, поскручувати, укручувати, укрутити, повкручувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. нагвинчувати — НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: нагвинти́ти, наверті́ти (наверну́ти). — Так ти ж, голубчику, молотком її (гайку) насадив, а не нагвинтив (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. нагвинчувати — НАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Гвинтячи, надівати на що-небудь. Для вимірювання великих розмірів на штихмас нагвинчують подовжувач і встановлюють в нього вимірювальний стержень (Практ. з машинозн.  Словник української мови в 11 томах