нагодований
НАГОДО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нагодува́ти.
Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені (О. Гончар);
Переночувавши на м'якій соломі та в теплій хаті, нагодований синім од буряка борщем, Терешко на ранок трохи оклигав (Г. Епік);
// у знач. прикм. Ситий.
Дивлюсь, дивлюся, помолюся: І горе, горенько моє, Мов нагодована дитина, Затихне трохи (Т. Шевченко);
Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)