нагороджуватися
НАГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАГОРОДИ́ТИСЯ, ро́джуся, ро́дишся. док.
1. Одержувати в нагороду що-небудь.
Труд його нагороджувався. Ніхто не мав ніколи ліпших від його свідоцтв (Н. Кобринська);
Відмінники школи нагороджуються золотими медалями (з газ.).
2. тільки недок. Пас. до нагоро́джувати¹.
Труд його нагороджувався. Ніхто не мав ніколи ліпших від його свідоцтв (Н. Кобринська);
Медаллю імені академіка М. І. Вавілова нагороджуються не тільки видатні вчені, а й командири виробництва (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)