награність
НА́ГРАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. на́граний 2.
Господарі плескали своєму чемпіонові, та від уваги Соколова не приховалася награність цих овацій (Іван Ле);
А проте мене вразила надмірність, з якою він виявляв свою радість. В його вигуках та обіймах чулась якась ненатуральність, награність... (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)