нагість

НА́ГІСТЬ, гості, ж., заст.

Абстр. ім. до наги́й.

Ніяк не може [лікар] одвикнути від студентської звички, коли доводилось економити на білизні. За ту нагість уже тут, у Глинську, його прозвано “Марсіянином” (В. Земляк);

На головному з пагорбів стояла святиня, а решта то й зовсім світилася нагістю, на пісній землі не росла навіть трава (П. Загребельний).