надбавка
НАДБА́ВКА, и, ж.
Те, що додається до чого-небудь; додана частина, сума.
Митрофан Юхимович подав .. пропозицію про процентні надбавки на тарифну ставку (П. Панч);
Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку (М. Стельмах);
// Усе, що одержують понад план, усталену норму і т. ін.
Завферми не дала йому скінчити. Знову посипалися скарги. Можна було подумати, що надбавка молока завдає цій жінці прикрості (С. Журахович);
Надбавки врожаю від внесення бактеріальних добрив, як правило, тим більші, чим вища агротехніка вирощування буряків (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)