надбавляти
НАДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. надба́влять; док., що, чого і без дод.
Додавати що-небудь зверх того, що є, що усталилось і т. ін.
Уже чимала купа лушпайок лежала перед нею на столі, а вона одно знає – надбавляє ще (Панас Мирний);
– Дитбудинок запросив Ванюшу погостювати. Так ось і я прошу вас, товаришу військовий начальник, надбавте йому якийсь деньок, аби він зміг побути і в нашій сім'ї (В. Логвиненко);
// Збільшувати ціну, суму, платню і т. ін.
Я поступово надбавляв, а вони знижували, аж поки різниця склала півтисячі карбованців (Ю. Збанацький);
– Ти не думай, Христе, що ми тобою робитимемо за стару плату: ми тобі плати надбавимо (Панас Мирний);
Генерал Батіс дав Себастьяну аудієнцію .. Після цієї зустрічі Себастьянові надбавили жалування й пообіцяли згодом перевести в одну із центральних округ (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)