наддаток

НАДДА́ТОК, тка, ч.:

○ (1) У надда́ток у знач. присл., розм. – на додаток до чого-небудь.

Зозуля [відповідає]: – Замісто горобця я з'їм жуків десяток Да гусені, черви десятків три в наддаток (Є. Гребінка).

Значення в інших словниках

1. наддаток — надда́ток іменник чоловічого роду частіше вживається в складі фразеологізму  Орфографічний словник української мови
2. наддаток — НАДДА́ТОК, тка, ч.: У надда́ток, розм. — на додаток до чого-небудь. Зозуля [відповідає]: — Замісто горобця я з’їм жуків десяток Да гусені, черви десятків три в наддаток (Греб., І, 1957, 46).  Словник української мови в 11 томах