надержувати
НАДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що притри́мувати.
Ладко згріб кількох парубчаків у обійми, стулив докупи й притис до стіни. Притис – і надержує (Григір Тютюнник);
– Тпрру-у! чуєте Якимів, що відразу надержав гнідка (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)