наджидати
НАДЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІЖДА́ТИ, діжду́, ді́ждеш, док., кого, що, розм.
Перебувати десь якийсь час з метою побачити, зустріти кого-, що-небудь; піджидати.
Він гетьман ледве посунувся на схід, часто спиняючись, щоб наджидати вози з порохом і збіжжям (Іван Ле);
Брате мій рідненький. Як соколе ясненький! Станьмо ми, брате, надождімо .. Брата свого найменшого (з думи).
Словник української мови (СУМ-20)