надиктувати
НАДИКТУВА́ТИ, у́ю, уєш, док., що.
Продиктувати що-небудь для запису.
– Від одного чеха, що полоненим працював під час окупації на заводі, добули дані. Перед смертю надиктував своє свідчення на магнітофонну плівку і справжні імена героїв назвав (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)