Словник української мови у 20 томах

надколупати

НАДКОЛУПА́ТИ див. надколу́пувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надколупати — надколупа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надколупати — Надколупати, -паю, -єш гл. Надковырять.  Словник української мови Грінченка