Словник української мови у 20 томах

надкрилля

НАДКРИ́ЛЛЯ, я, с., зоол.

Те саме, що надкри́ла.

* У порівн. Ніби чорне надкрилля жука, зводиться кришка багажника (І. Драч).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надкрилля — надкри́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови