надломлено

НАДЛО́МЛЕНО.

Присл. до надло́млений 3.

– Степаночку!.. – вирвалося в неї з грудей. Голос прозвучав надломлено, ніби взяв надто високу, не по своїй силі ноту (С. Добровольський);

Голос її звучав хрипкувато, надломлено (Є. Гуцало).