надогад

НАДОГА́Д, присл., розм.

Те саме, що наздога́д.

Після кожного оґука вона пригортається до меншого брата .. А брат менший гладить її по голівці і дає надогад, що славна Галя (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. надогад — надога́д прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. надогад — див. наздогад  Словник синонімів Вусика
3. надогад — присл., діал. Натякаючи, з натяком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надогад — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..  Фразеологічний словник української мови
5. надогад — Надога́д, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надогад — Надогад нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. см. догад.  Словник української мови Грінченка