надолужити

НАДОЛУ́ЖИТИ див. надолу́жувати.

Значення в інших словниках

1. надолужити — надолу́жити: наверстать [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. надолужити — надолу́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. надолужити — див. надолужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надолужити — НАДОЛУ́ЖУВАТИ (НАДОЛУЖА́ТИ заст.) (заповнювати, заміняти втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає), НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ рідше) розм., НАМАГА́ТИ діал. — Док.: надолу́жити, нагна́ти. Надолужити те, що пробайдикував улітку, — нема чого й думати (С.  Словник синонімів української мови
5. надолужити — Надолу́жити, -лу́жу, -лу́жиш, -жать; надолу́ж, -лу́жмо, -лу́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надолужити — НАДОЛУЖИ́ТИ див. надолу́жувати.  Словник української мови в 11 томах
7. надолужити — Надолужа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. надолужити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Н. Вол. у. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається.  Словник української мови Грінченка