надписувати

НАДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що.

1. Писати зверху над раніше написаним.

“Доб'єм фашистського звіра!” Доб'єм... Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: “Добили!” (О. Гончар).

2. Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішній стороні); підписувати.

Оксана Сергіївна знала її ім'я й прізвище, бо грошові перекази од чоловіка стала надписувати жіноча рука (Ю. Яновський);

Я завжди власноручно шила і надписувала йому зошити (О. Іваненко);

Іван дістав конверт, вклав туди листа, кілька аркушиків з віршами, заклеїв і надписав адресу (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. надписувати — надпи́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надписувати — -ую, -уєш, недок., надписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Писати зверху над раніше написаним. 2》 Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішньому боці).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надписувати — Вписувати, вписати, повписувати, виписувати, виписати, повиписувати, записувати, записати, позаписувати, написувати, написати, понаписувати, підписувати, підписати, попідписувати, пописувати, пописати, уписувати, уписати, повписувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. надписувати — Надпи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; надписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -пи́шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. надписувати — НАДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Писати зверху над раніше написаним. "Доб’єм фашистського звіра!" Доб’єм… Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: "Добили!...  Словник української мови в 11 томах