надплинність
НАДПЛИ́ННІСТЬ, нності, ж., фіз.
Властивість квантової рідини протікати без внутрішнього тертя (в'язкості) через вузькі щілини, капіляри тощо.
М. Боголюбов розкрив фізичну суть явища надплинності. Воно полягає в тому, що при слабій взаємодії (відштовхуванні) і низькій температурі утворюється такий конденсат, у якому сильно взаємодіють частинки з протилежними імпульсами (з наук. літ.);
Гелій при певній температурі переходить у надплинність. Саме тому він утворює тонку плівку на внутрішній частині посудини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)