Словник української мови у 20 томах

надранком

НАДРА́НКОМ, присл., зах.

Перед ранком.

Очі мої стулилися. Я аж надранком заснула (О. Кобилянська);

Надранком прийшла славетна комісія (С. Ковалів);

[1-й повстанець:] Значить, ми надранком підемо? (Мирослав Ірчан).

Словник української мови (СУМ-20)