надранком
НАДРА́НКОМ, присл., зах.
Перед ранком.
Очі мої стулилися. Я аж надранком заснула (О. Кобилянська);
Надранком прийшла славетна комісія (С. Ковалів);
[1-й повстанець:] Значить, ми надранком підемо? (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)