надранній
НАДРА́ННІЙ, я, є.
1. Який буває перед ранком.
І в морозяних полях, У надранній тиші, Заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак).
2. Який достигає набагато раніше, ніж звичайно.
Копистку застав він з лопатою в руках у траншеї, яку закінчували обладнувати для вирощування надранньої бараболі (Я. Гримайло);
Зеленіють у теплі кілька мільйонів саджанців надранньої капусти, помідорів, перцю (з газ.);
// Який провадиться, здійснюється значно раніше звичайного строку.
Замковий вважав, що нагорнуті загати довше затримають під собою замерзлий ґрунт і можуть зірвати надранню посадку лісосмуги (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)