надрукований

НАДРУКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надрукува́ти.

Хоч почав я писати з дитячих літ, але перша моя українська робота надрукована була лише 15 квітня 1890 року (М. Коцюбинський);

Ще було досить видно від вечора, і я прочитав два слова, надруковані машинкою (Ю. Яновський);

Кожній жінці дали надрукований на шматочку матерії номер, той самий номер, що його було вишпиговано на руці (А. Хижняк);

// у знач. прикм.

Чим більше працювала Ніна над рукописом, тим усе виразнішим ставало бажання побачити свій твір надрукованим (О. Донченко);

// надруко́вано, безос. пред.

– Було як напишу що, то так чудово, неначе воно надруковано (І. Нечуй-Левицький);

[Настя:] В обласній газеті про наше будівництво надруковано (О. Корнійчук).

Значення в інших словниках

1. надрукований — надруко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надрукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надрукувати. || надруковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надрукований — Надруко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. надрукований — НАДРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надрукува́ти. Хоч почав я писати з дитячих літ, але перша моя українська робота надрукована була лише 15 квітня 1890 року (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах