надрізаний

НАДРІ́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надрі́зати.

Він дістав із торбинки й поклав на стіл шинку, окраєць промерзлого й тому крихкого хліба, надрізане кільце ковбаси (М. Олійник);

Раз, бігши босий по стерні, він сухою надрізаною бур'яниною пробив собі ногу біля пальців (В. Барка);

Хвіст у неї [кримської пташки чикалки] короткий і рівний, ніби добре надрізаний (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. надрізаний — надрі́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надрізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надрізаний — Надрі́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. надрізаний — НАДРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надрі́зати. Гюлле трималась за грати руками: видно, що вона силою підвелась до високого віконця, і її уста кольору надрізаного граната слали йому [Ремо] жагуче "кохаю" (Досв., Гюлле, 1961, 105).  Словник української мови в 11 томах