надсекретний
НАДСЕКРЕ́ТНИЙ, а, е.
Надзвичайно, особливо секретний.
– Де й хто міг добути такі надсекретні папери?Не один, не два, а цілий навильник! (І. Головченко і О. Мусієнко);
Перший випуск артилерійських техніків, які обслуговували надсекретну зброю, направили у Москву (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)