Словник української мови у 20 томах

надсідати

НАДСІДА́ТИ, а́є, недок., НАДСІ́СТИ, ся́де, док., розм.

Опускатися потроху вниз, осідати під дією власної ваги.

Гора надсіла і завалила хату (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надсідати — надсіда́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. надсідати — -ає, недок., надсісти, -сяде, док., розм. Опускатися вниз, осідати під дією власної ваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надсідати — ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. надсідати — НАДСІДА́ТИ, а́є, недок., НАДСІ́СТИ, ся́де, док., розм. Опускатися вниз, осідати під дією власної ваги. Гора надсіла і завалила хату (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. надсідати — Надсіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. надсісти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.  Словник української мови Грінченка