надтихати
НАДТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДТИ́ХНУТИ, ну, неш; док., розм.
Трохи притихати, вщухати; зменшувати свою силу.
Може, надтихне трохи вітер (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)НАДТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДТИ́ХНУТИ, ну, неш; док., розм.
Трохи притихати, вщухати; зменшувати свою силу.
Може, надтихне трохи вітер (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)