надування
НАДУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. надува́ти 1, 2.
Багато реготу викликало надування поплавців Полянського, з яких дуже швидко й легко можна зробити хисткий місток через річку (О. Донченко);
Це все було .. І вогких уст сердитих надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання, Де не лилися сльози у рукав... (М. Рильський);
Унаслідок надування сильними вітрами великої кількості опалого листя, алеї парку засмічуються, а це затруднює рух пішоходів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)