надуманість
НАДУ́МАНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до наду́маний.
Чайка все більше захоплювався дівчиною, незважаючи на ту огиду, яку спричиняло в ньому її позування, її надуманість – оте все бажання показати себе надзвичайно складною поетичною істотою (Д. Бузько);
Вадим відразу показав судді копії цих документів [акта і протокола], щоби довести надуманість звинувачень міської ради. (В. Хрущак);
Несподіваність і сміливість .. поетичного образу Е. Межелайтіса іде не від надуманості і намагання будь-що-будь сказати по-новому, а від глибокого заглиблення в саму соціальну природу людини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)