надіваний

НАДІ́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надіва́ти.

Горпина сама не пішла [до церкви], а невістку пустила, ще й дала їй свою новісіньку, ні разу не надівану коленкорову сорочку надіти (Л. Яновська);

Тарасе, бідний ти – у тебе й сорочка не біла. – Де там буде вона біла – третій тиждень як надівана. – Нема кому випрати, бідний ти! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. надіваний — наді́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надіваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до надівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надіваний — надіваний кул. фарширований, начинений (ст): Моя цьоця Зоня на гостину приготувала всякі смаколики, пишні надівані курчата, аушпік, а птисі – то були просто цимес (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. надіваний — НАДІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до надіва́ти. Горпина сама не пішла [до церкви], а невістку пустила, ще й дала їй свою новісіньку, ні разу не надівану коленкорову сорочку надіти (Л. Янов., 1,1959,336).  Словник української мови в 11 томах