наелектризований
НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до наелектризува́ти.
Щоб наелектризувати тіло, необов'язково натирати його іншим тілом, можна, наприклад, доторкнутися до нього яким-небудь раніше наелектризованим предметом (з навч. літ.);
Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (О. Гончар);
Віра була наелектризована присутністю Круглова, якого вона давно кохала (М. Руденко);
* У порівн. І сам [Микола] весь тремтів, мов наелектризований, і серце мало не вискочить з грудей (В. Кучер);
// у знач. прикм. Який має заряд електрики.
Шановний доктор має в собі щось подібне до наелектризованої палички (І. Франко);
Грім – то лише звук, що виникає від удару наелектризованих хмар (Л. Юхвід).
2. у знач. прикм., перен. Надзвичайно збуджений чимсь.
Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський);
Меланія стала на порозі, вся наелектризована, і не зводила з нього очей (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)